Похмурої, але все одно весняної суботи, я приїхав до Черкаси. Сусідній до столиці обласний центр залишався останнім не відвіданим мною до цього моменту. На прогулянку часу не мав, бо до матчу лишалась година, тож одразу пішов на стадіон. Новостворений клуб «Славутич» заохочує міщан до футбол. Як покаже відвідуваність – більш менш вдало. Отож на підступах до трибун встановлені інформаційні стенді з історією черкаського футболу, турнірної таблицею ліги і складом команди. Також знайшовся й намети із клубною атрибутикою та клубний магазин, що в другій лізі мабуть більш ніде не зустрінеш. Після тривалої паузи я нарешті поповнив свою колекцію черговим шаликом. Чи то через високу для черкащан ціну (70грн), чи скоріше через нерозвинутість вболівальницьких традицій, місцеві цим атрибутом не дуже зацікавлюються, тож кольорів на трибунах мало. Допиваю мінералку зі скляної пляшки (не пропустили, забув сховати, все ж фанатські часи потрохи відступають у минуле), і заходжу на територію арени.
Центральний міський стадіон був побудований у 1957 році. Спершу носив назву ДСТ «Колгоспник» (так само тоді звався і місцевий клуб), але через півроку отримав ім’я ленінського комсомолу, яку носив аж до 90-х. Зараз назви немає, просто собі центральний стадіон міста. Наразі вміщує 10 321 глядача. Через свою багатофункціональність, його низькі трибуни знаходяться досить далеко від поля, і за перебігом гри спостерігати незручно. Серед старих, але прибраних і доглянутих трибун виділяється новеньке віп-ложе. Мається простеньке табло. На мою скромну думку, таким воно і має бути – тільки назви команд, час та рахунок гри, нічого зайвого. До речі, за часів існування "Дніпра", його назву було викладено сидіннями на одній з трибун. Зараз від цього залишилось лише "Ф.К.", а інші літери згорнули у два ряди білих сидінь. Таке враження, наче "Дніпро" комусь муляє око...
Роблю фотосесію, поки трибуни заповнюються. Ближче до гри з’являються гості, що приїхали двома автобусами. Непоганий виїзд, має бути цікаво. Зустрічаю старого друга Д. Він мене інформує, що цікаво і справді буде. Посвітивши своїм старим посвідченням преси, Д. акредитує мене на бігові доріжки, тож я отримую змогу гарно познімати гостьовий сектор. На вихід команд після перерви чернігівці роблять шоу, дим від якого гніває черкащан, що сидять по вітру. Слід зазначити, що вони кричали дещо грубі речі, але масового тикання середніх пальців і брудної лайки, як це характерно для аборигенів деяких східних міст, я не помітив.
Щодо місцевих фанатів, то їх не було, і ось чому. Навесні 2009-ого року вони втратили свій клуб «Дніпро». Було прикро, що Черкащина залишилась без професійного клубу. Однак в 2011-ому місцева влада створює новий клуб «Славутич». Черкаські ультра починають підтримувати команду, але вимагаючи при цьому змінити назву на «Дніпро» і змінити рік заснування клубу з 2011 на 1955, таким чином продовживши історію свого клубу. Але так і не досягши згоди з керівництвом «Славутичу», Cherkasy Supporters пішли відновлювати свій клуб своїми силами, а новостворений клуб лишився без підтримкі і втратив нагоду бути повніцінним футбольним обличчям міста. Черкащани вже зробили перший крок, заявивши команду «Дніпро-80» на аматорському рівні… Залишається побажати їм успіхів у непростій справі відродження свого клубу. Детальніше, про всю цю історію непорозуміння можна прочитати ТУТ
Тим не менше, місцеві не забули про те, що ворог в місті (стосунки чернігівців та черкащан далекі від дружніх). Тому перед фінальним свистком біля гостьового сектору зібралася компанія «агресивно налаштованих юнаків» у кількості 30-35 осіб. Все було б у кращих традиціях навколофутболу, але втрутилась міліція, а потім і беркут, від якого місцеві чомусь дуже швидко побігли через весь стадіон до виходу, хоча передумов для цього я не помітив взагалі… Після цього деснянці сідають в автобуси і вирушають додому. Сірі супроводжували фанатів аж до кордону області, «розчищаючи» шлях сиренами і підрізаючи зустрічні автівки, що не зупинялись і не з'їзджали на узбіччя. Репетиція перед візитом «почесних виродків»…
П.С. До речі, про гру. Перший тайм взагалі ніякий, другий жвавіше, але не настільки, щоб переступити оцінку «нудно». Гості забили у власні ворота, коли захисник не порозумівся із воротарем. Без цього, я певен, на табло були б нулі.
Немає коментарів:
Дописати коментар