Біла Церква. "Трудові резерви".
Це був мій другий виїзд за Динамо-2. Враховуючи близькість до Києва гріх було не з’їздити до Білої Церкви. Ранкові електрички швидко довезли мене до пункту призначення. Довелось помучитись в першій. Київ-Фастів суботнього ранку – це пекло. Вирішив залишитись людиною і не ломитись по головах людей до салону, тому їхав затиснутим у тамбурі. З Фастова до БЦ вже легше було. Вкрай неприємні враження від дикості співгромадян. З іншого боку й Укрзалізниця провокує до цього своєю нездатністю обслуговувати пасажиропотік. Ну а залізниця «з’їде» на фінансування… Годі й шукати винних.
Ну, але краще про краще. В найбільшому місті області був вперше, тому озброївшись фотіком взявся робити світлини. Єдине неприємне враження чекало на площі Петра Запорожця. На втіху червоному уродженцю міста тут встановлено два прапори, яким місце на вогнищі. Причому просто так їх не дістати.
Рухаю в центр міста. Гарно, чисто й затишно. Краще це покажуть світлини.
Нарешті дістався стадіону і пішов ним гуляти. Обійшов всі трибуни, прогулявся полем. Люблю, коли керівництво не боїться гостей.
До матчу лишався час, тому я пробігся іншими районами міста та дістався файної водонапірної вежі.
Ну і власне матч. На гостьовому секторі зібралось 105 динамиків, на домашньому 84 білоцерківця. На майже порожньому стадіоні обидві сторони чутно було добре. По перерві гості запустили касові ленти, стара школа :)
