Гуцул трейл: Скельна башта - 2023
«Гуцул трейл» мав стати довгоочікуваним весняним забігом після низки зимових. Хоч і бігаю увесь рік незалежно від погодніх умов, але зима мене при цьому не на жарт кумарить. Отож, реєструючись на забіг у Вижниці, я планував підвищити власну планку за вже сприятливих для мене погодніх умов. Але після першого весняного тепла Україну накрило холодом, а Карпати взагалі завалило снігом. Хоча цьому не варто було дивуватися, адже природня рівновага нашої планети давно котиться під пси. Я трохи побуркотів на ці обставини, але прийняв виклик. Все таки змінювати дистанцію на коротшу було би ще гірше, ніж страждати ті три десятки кілометрів по снігу.
Власне через ці погодні умови організатори скоротили кожну з чотирьох дистанцій. Найбільше дісталося «Соколиному оку», яке з 52 кілометрів перетворилось на 35. Але мою «Скельну Башту» врізали лише на 3 км, тобто лишили майже без змін.
Раніше я вже двічі долав 30 кілометрів у Голосіївському лісі, але з суттєво меншим набором висоти та простішим покриттям. Я знав, що цього разу буде дуже важко, але ця готовністю до випробування лише додавала цінної впевненості, і я відчував свою моральну готовність до забігу. Фізично я також був у гарній формі. Головним завданням лишалось уникнення проблеми з диханням на холоді, які виникала чи не кожного довгого зимового забігу.
Отож старт. 112 учасників у супроводі поліцейського авто промайнули вуличками Вижниці до початку бездоріжжя. Не напишу тут банальних слів «і тут почалося», адже перший підйом не виглядав чимось надскладним. Але з кожним подальшим кілометром ставало зрозуміло, у що я вляпався. Постійне місиво з мокрого снігу, яке жорстоко виснажувало ноги. Відзначу веселі місця. Першим був спуск, на якому бігуни переважно просто боялись та намагалися обережно зійти донизу й не впасти, хапались за дерева, а дехто взагалі доходив до того, що просто з’їжджав на дупі. Але я спуски люблю, тому в цьому місці багато кого залишив позаду та й помчав далі. Потім був ще один спуск, але цього разу дуже широкий та без дерев. Оце теж було весело, адже тепер замість слизького бігли вже густим снігом. Отак і дісталися першого пункту харчування, перед яким трохи відпочили на твердому серпантині, проїзному для автівок. Налетів на усе їстівне, що пропонували, змішуючи скибки помаранчів із солоними огірками та сиром. Але головне, що було сало!
Далі стало мокро. Якийсь час бігли уздовж річки дорогою з калюжами, які не завжди вдавалось оминати. Зрештою почалися й перші броди. Їх так активно обговорювали перед забігом у чаті, що в мене склалася думка наче це щось страшне. Але по суті навіть за такої погоди змочені ноги не ставали для мене проблемою. Звісно спершу їх заціпеняє від холоду, але дуже скоро від притоку крові кінцівки зігріваються, а вода швидко виходить з кросівок. Можливо не усе взуття з цієї задачею справляється, як слід, але мої любі «Хоки» були на висоті. Отож від намагань долати броди найкоротшим шляхом я з часом перейшов до простого бігу по воді навпростець, аби в усій цій складноті бодай чимось себе розважати.
Оце такою й була траса і до другого пункту харчування, і далі до фінішу. Сніг, броди, багнюка, підйоми, спуски, падіння, обгони повільних учасників короткої дистанції та пропускання лідерів довгої. Краєвидами надихатись не виходило, адже і погода була похмурою, та і якихось оглядових ділянок траплялося мало, а ліс взимку на мій погляд дуже одноманітний та сумний (особливо коли на календарі вже квітень). Але побачив Скельну Башту, тож головну туристичну задачу забігу було виконано. Гонка випробовувала витривалість, змушувала страждати й концентруватися на кожному кроці. Після другого пункту їдла я просто хотів добігти до кінця, думки були лише про «скоріше б той фініш».
І наче все так важко, і нащо воно взагалі було треба, і в печінках уже та зима, але страждаючи на трасі, я водночас насолоджувався цими стражданнями та веденням себе до фінішу попри усе. Мені все вдалося як хотів: я не завалив своє дихання, не виснажився до нуля, і останні метри до арки завзято й радісно біг, завершуючи «Гуцул трейл» із задоволенням від подолання чергового випробування!
Відстань: 30 км;
Набір висоти: 1817 м;
Час: 5:35:11;
Темп: 11:10 хв/км
Місце: 67/112 (загальне), 58/88 (чоловіки)
