Майже два роки тому, дорогою в Плиски вийшло заскочити до Ніжина. Тоді я помітив афішу місцевого матчу, час початку якого збігався із матчем Єдності із Нивою. Я не став перекроювати планів і поїхав далі в село Борзнянського району Чернігівської області. Цього ж разу, їдучи в Ніжин лише із туристичною метою, я мав надію побачити таку афішу знов… Побачив! Пощастило, що цього тижня ніжинська команда грала саме вдома. І суперником була Єдність із Плисок, отже клуб після виходу із другої ліги не пропав.
Після тривалої прогулянки містом приходимо до стадіону «Спартак», що знаходиться трохи віддалік центру у гарному парку. Стан трибун на четвірочку з мінусом: все стареньке, але доглянуте, за виключенням частини лавок на східній трибуні.
По місту я помічав кривенькі теги ніжинських фанатів, але судячи з них, місцеві катають за київське Динамо, а місцеву команду не підтримують. Так воно і є – на матчі ніякої активної підтримки. Прикро. Місцеві глядачі створили задовільну відвідуваність та досить жваво реагували на нечисленні атаки своїх гравців. Але Єдність була кращою і могла б забити більше ніж один м’яч.
Протягом гри довкола стадіону постійно рухались хмари і вдаряли блискавки, але опадами нас так і не накрило, хоча в центрі міста дощ був. Неочікуваний граундхоппінг. Минулого разу футбол хотів від мене втекти, тепер же він сам до мене прийшов :)
Немає коментарів:
Дописати коментар