Запоріжжя. "Славутич-Арена".

Вступ.

Для відвідання Запоріжжя я чекав саме на цей матч. З недавніх часів фанати обох клубів люто ненавидять одне одного. В позаминулому сезоні клуби зустрілись у першій лізі. В першому колі була битва за McDonald`s в Запоріжжі. В другому ж «теплий» прийом чекав на металургів в Криму. До того ж, у надважливій грі за вихід до вищої ліги Металург засудили на полі, а форвард моряків Кузнецов забив переможний м’яч рукою, у чому потім «засцяв» зізнатись в інтерв’ю. Ця передісторія стала сюжетом промо-ролику запоріжців, який ті запустили на місцевому телебаченні. Схоже, що це дало результат, і в будній день на трибунах Славутич-Арени зібралось чимало глядачів (сайт УПЛ дає 10000, але насправді 8500-9000). Ось цей ролик:

Стадіон – 5 балів.

«Славутич-Арена» будувалась у 2004-2006 рр. на місці застарілого «Металургу». 26 липня відкриття арени припало на матч із Динамо. Тоді біло-сині зіпсували запоріжцям свято, забивши п’ять сухих голів. (А через два з половиною роки Металург зіпсував свято дніпрянам, несподівано обігравши їх у першому матчі на їхній новій арені). Стадіон, на мою скромну думку, чудовий. Має він 11883 місця. Між трибунами і полем лише кілька метрів, акустика дуже добра. Сектори господарів та гостей зручні для розвішування банерів та організації шоу. Підходи до трибун продумані і розділені решітками. Це допомагає уникнути скупчень людей при вході-виході, проте і грає за сили зла, коли ті намагаються не допустити фанатів на гру. До речі, арена знаходиться за адресою: вулиця Лобановського, 21.

Гра – 4 бали.

Схоже, що гравці обох команд також не дуже люблять одне одного. Билися вони на славу. До жорстокості не доходило, бо футбольні правила нині дуже «ніжні», а давати суддям привід проявити себе ніхто не хоче. Але в ігровому плані футболісти справді старались. Перший тайм склався поганенько для господарів – 0:2. Але в другому вони зібралися і видали гарний футбол, де брак майстерності компенсувався бажанням врятувати гру. І вони її врятували – 2:2! Не часто в нашому футболі можна побачити «камбеки», бо такий сценарій непросто розіграти…

Фанати Севастополя – без оцінки.

В першому таймі на гостьовому сектору зібралось 120 вболівальників, якісний склад яких викликав у мене подив. Заряди прості, звук слабенький… Але я все зрозумів, підійшовши до гостьового сектору з іншого боку: всіх виїздюків, що їхали своїм ходом, тримають там, на матч же потрапили лише «клубно-автобусні» гості. Не так давно маріупольці не змогли зайти на цей стадіон через відсутність заявки від свого клубу. Але тут ситуація виявилась заплутанішою, і схоже, що винне в усьому керівництво Севастополя, а не новий регламент. Ось стаття від гостя, що не потрапив на гру: [ru] . В другому таймі гостей стало на 40 чоловік більше, отже можливо хтось все таки прорвався, але загальної картини це майже не змінило. Шкода, адже на стадіоні було б цікавіше, якби всі севаси потрапили на гру…

Фанати Металурга – 5 балів.

…Але і без них було на що подивитись. Запоріжці звично для себе зайняли нижню половину двох секторів за західними воротами. Ненависть почалась з перший хвилин гри. Особлива увага приділялась «улюбленцю» Кузнецову, який у першій половині бігав якраз ближче до трибуни господарів. Засранець не міг не чути як його принижують, проте спромігся забили гол. Різноманіття привітань гостям також було широким, доходило навіть до перекличок із центральними трибунами «дави говно». Загалом звук дуже хороший, «безхатченки» (ги-ги) викладались на повну і в купі із акустикою виходило дуже і дуже гучно. На їхніх секторах були й фанати з Кривого Рогу (Jolly Crew). Їх підтримали зарядом «Кривбас». Друга половина гри продовжилась такою ж шаленою звуковою підтримкою, але запам’ятається безперечно піротехнікою! На початок тайму вроцлавські вогні, стробоскопи і роза Сеавастополю підсвітили своїм вогнем банер «тільки вперед». Потім на перший гол запалало кілька файєрів. І це були просто дрібнички в порівнянні із тим, як металурги запалили втретє у кінці зустрічі! Кількість «факелів» порахую після того, як УПЛ випише штрафи, не допомагатиму паскудам :)

Підсумок.

Було весело! З точки зору граундхоппінгу – гарний футбольний стадіон і гра, не зіпсована суддівством і корупцією. З точки зору ультри – сильний виступ фанів Металурга, але, на жаль, відсутність основного складу севастопольців із сучасно-футбольних причин.

На останок.

Оскільки потяг привіз мене о сьомій ранку, я взявся обійти деякі стадіони Запоріжжя. Зазвичай я не заходжу на стадіони, на яких немає гри, але робити мені було нічого (туристична програма планувалась на суботу та неділю).

1. «Торпедо» (офіційна назва: «ЗАЗ»). Колишня домашня арена запорізького Торпедо. Також під час перебудови свого стадіону, тут тимчасово грав Металург. Зараз команда заводу іноді бігає тут на півполя. Газон підтримується в гарному стані, трибуни –ні.

2. «Мотор Січ» (стара назва: «Стріла»). Стадіон однойменного заводу авіадвигунів. Тут грає команда «Мотор» (чемпіонат області). На трибунах - дерев'яні лави.

3. «Локомотив». Колись тут виступав запорізький клуб Віктор (друга ліга). Зараз це – домашня арена клубу Спартак-КПУ (також грає на області). Я спершу подумав нехороше про цю абревіатуру, але розшифровується вона як «Класичний приватний університет», фух. На одній з трибун - дерев'яні лави, на іншій - лише кріплення для них.

4. «ЗАлК» ім. Олександра Смоляницького. Див. звіт Вектор - Токмак.