Серед небагатьох вільних для товариської зустрічі команд наша збірна домовилась із найекзотичнішою. Нігер – маловідома країна як у футболі, так і просто в житті. Їхня збірна за всю свою історію (since 1961) лише двічі виходила до фінальної стадії Кубку Африканських Націй (2012, 2013) і гра з Україною стала для них першою за межами чорного континенту. Відомих гравців там немає. Хіба що ім’я Тіджані Амаду Мутарі Калали може бути знайомим тим, хто пильно слідкує за лавою запасних донецького Металургу. Тим не менше, нігерці провели гарну гру. Відчутний брак майстерності вони компенсували фізичною витривалістю, відданістю і жорсткістю, від чого звиклі до ніжного футболу українські гравці частенько падали на травичку і корчилися від болю, неславлячи чоловічі якості білої раси. Африканці пробігали першу половину зустрічі без м’яча, зате в другій Україна втратила цікавість до гри і дала нігерцям зрівняти рахунок. Лише після пропущеного голу гравці задумались, що їхні фоточки з відпусток отримають менше лайків, а тому трохи пожвавішали і забили переможний м’яч.
У ФФУ настали не кращі часі. Навіть на такий «непопулярний» в народі матч федерація встановила високі ціни за вхід: 30, 50, 80 та 100 гривень. Співчуваю тим людям, які придбали не найдешевші квитки, а потім виявили, що між секторами стадіону можна було вільно пересуватись. Звісно ж для такого стадіону доречно робити квитки із єдиною ціною, але чому б не нажитися ще й на тих, хто нечасто буває на футболі? Але, не зважаючи ні на що, глядачів зібралась досить пристойна кількість: я нарахував 5240. Серед них було чимало тих, хто, не будучи схожими на шанувальників футболу, прийшов просто на хвилі патріотизму. Зараз модно бути українцем. Ну, мабуть, і добре.
Звісно ж були і фанати. Під табло розмістилась збірна солянка з різних міст, на іншому ж боці стадіону відособлено стали хлопці з ЦСКА. Загалом фанатіли нечасто, але чутно. У репертуарі перших матюки про Путлєра переважали над зарядами на підтримку збірної, що аж ніяк мене не тішило, бо вважаю, що «матюки перетворюють тебе на москаля». Коні ж зробили сильну перекличку «Слава Україні – Героям Слава» з усім стадіоном та запалили піро після переможного голу. Звичайні глядачі також поводили себе активно. «Хто не скаче – той москаль» всією ареною – це у сто разів краще за «Вова Путін долбится в жопу» та подібні речі…
Немає коментарів:
Дописати коментар