Чернігів. "Хімік".

Довірившись офіційному сайту ФК ЮСБ Чернігів, наш маленький колектив відправився в місто Славутич, що знаходиться поблизу Чернігова, але належить до Київської області. Дуже хотілося б побувати на матчі в такому незвичному місці. До того ж, Славутич міг стати п’ятидесятим населенним пунктом, де я був на футболі. В місті опинились за багато годин до початку гри і пройшлись повз стадіон. Ще тоді у мене викликала підозру непідготовленість поля та невстановлені ворота, що валялись на землі. Але я списав це на низький рівень змагань (у місцевої федерації навіть сайту немає). Прийшовши ж на арену за годину до гри все стало ясно – гри тут не буде… Швиденько телефоную в клуб, чий сайт мене увів в оману і мені кажуть, що гра в Чернігові на стадіоні «Хімік»! Сайт, до речі, достатньо непоганий і інформативний, тому я й довірився йому так сліпо. Отож ми сідаємо в найближчу маршрутку і їдемо в Чернігів. На щастя, потрібний стадіон знаходить якраз на в’їзді в місто з боку Славутича, тож опиняємось там в кінці перший половини зустрічі. Я чув про цей стадіон, розвідував про нього, тому знав, що нічого цікавого він собою не являє. Так і виявилось: поле та залишки лавок вздовж одного боку. Вмостились на травичці в тіні і спостерігали собі за грою. На щастя, жодного голу ми не пропустили і вся трійка м’ячів влетіла в другому таймі. Два з пенальті + гол у власні ворота, нечасто таке побачиш. Стадіон «для кількості», навмисно сюди б не приїхав. Але кумедно, що це перший такий промах із місцем проведення гри, і що футболу все одно не вдалось від мене втекти.

Кіровоград. "Зірка".
Зустріч Зірки та Олександрії – це одне з небагатьох українських протистоянь, яке справді можна назвати «дербі». А якщо врахувати, що клуби більш менш рівні за грою та фанатською силою, то кіровоградська битва стає ледве не найцікавішою з усіх інших локальних міжусобиць України. Саме тому ще взимку я запланував візит до Кіровограду саме на перше червня, хоч і мав змогу навідатись раніше. Безпосередньо футбольної інтриги грі додавало те, що господарі в разі перемоги обходили б Олександрію в турнірній таблиці і опинялись на третьому місці. А це – неабиякий успіх для клубу, що не так давно поновився після банкрутства. Стадіон «Зірка» може вмістити 14628 глядачів. Головна трибуна на 28 рядів є досить масштабною, за рахунок неї стадіон виглядає солідно. Є бігові доріжки, тому між дійством на полі та глядачами надто багато простору. Проте це вже більше ніж звично на теренах нашої пост-радянської країни. Загалом все в гарному стані.


По 10 гривень купуємо квитки на матч, заходимо на арену і на перший тайм обираємо сектор на центральній трибуні, ближче до ультрас Зірки. На цю гру два окремих фанатських табори господарів (вже не один рік вони не можуть порозумітись щодо клубних кольорів) стояли поруч. Звук дуже добрий, враховуючи несприятливу акустику стадіону. В першому таймі, коли Зірка забила свій єдиний м’яч, кіровоградці гарно запалили фаєри. Атмосферу вони однозначно створювали непогану і я отримував задоволення від матчу саме завдяки фанатам обох сторін. Власне, про них. Олександрійців почали запускати на другій хвилині матчі (якраз, коли їхня команда забила перший гол). Загалом зібралось 95 виїздюків. Звук мені здався гіршим, але цілком можливо, що причиною є кут, під яким гості розташувались відносно мене. Вдалий перебіг подій на полі заряджав гостей і важко було не помітити, який кайф вони ловили. Майже як ми колись у Москві за такого ж рахунку, гиги :) Я помітив на їхньому секторі чорно-прозорий банер, а це значить, що в них є піро! На початок другої половини зустрічі, коли ми перемістились ближче до гостей, вони підсвітили полотно «Перемога або смерть» вроцлавами. В темряві виглядало б ефектно, а при денному світлі можна було б додати трохи більше вогників. Але що це я прискіпуюсь, в будь якому разі вийшло файно. Кіровоградці, до речі, підкололи гостей і заряджали на цей банер «смерть!». В кінці зустрічі олександрійці забили четвертий м’яч і гостьовий секторах знову спалахнув, цього разу фаєрами. Господарі ж на 88-ій хвилині влаштували шоу з димів. Планували в кольорах клубу (а саме: зелений та жовтий), але важливі дими виявились слабенькими, змішались і зникли під хмарою від РГБ. Все одно вийшло сильно. В кінці гри обидві команди підійшли до своїх фанатів. Щодо Зірки це викликає повагу з огляду на рахунок.






Це був найкращий матч весінньої половини сезону з усіх мною відвіданих. Спостерігаючи за двома непоганими фанатськими рухами я отримав таке задоволення, наче сам від фанатів. Дякую кіровоградцям і олександрійцям за дербі. Воюйте далі, у вас гарно виходить :)