Фастів. "Машинобудівник" ім. Віталія Качановського. Нарешті щось цікавеньке! Зустріч клубів із фанатами, що ворогують між собою, на цікавому стадіоні та в новому для мене місті. Заскочивши дорогою до Василькову прибуваю у Фастів якраз на початок маршу місцевих. Ожививши місто димами та зарядами (переробленим під себе репертуаром киян), господарі проходять на стадіон, де якраз завершилась якась спартакіада. З неї на матч, на жаль, ніхто не лишається, тому на трибунах пусто. Лише фанатський сектор суттєво покращив відвідуваність. Тим не менш: 150 глядачів – це рекордна відвідуваність бачена мною в змаганнях Київщині. Щоправда, рекорд прожив аж один день. Фанатський сектор налічував 70-75 осіб. Заряди, як згадувалось вище, привезені зі столиці, хоча є і декілька власних. Середній вік наче 18-. Але загалом, як для нового руху, рівень непоганий. Подивимось, що буде далі. В кінці матчу FCDF supporters запалили піротехніку, хоч якось прикрасивши нудну гру. Нудну, тому що невмотивовані господарі сіли в захист і не дали вмотивованим буранцям забити жодного гола. Що ж до вболівальників гостей, то вони на виїзд не приїхали. Стадіон Машинобудівник має одну велику трибуни з лавами. За моїми підрахунками на них може всістися 2880 середньостатистичних українців, або вдвічі менше американців. З протилежного боку поля є старезні атракціони: гойдалка та невеличка американська гірка, що своїм скреготом та гуркотом час від часу лякала гравців.